Російська влада має намір за сотні мільйонів рублів реконструювати об'єкти порту «Крим» Керченської поромної переправи, що сполучає Кримський півострів із Краснодарським краєм сусідньої Росії. До появи Керченського мосту переправа була основним транспортним і логістичним вузлом між цими регіонами. Під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну її залучили і для військових цілей. Що тепер буде зі сполученням між Кримом і Росією, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.
Керченська поромна переправа багато років була основним засобом транспортного та вантажного сполучення між Кримом і сусідньою Росією. Між кримськими та російськими портами курсували два десятки поромів. Коли Росія анексувала Крим у 2014 році та запустила міст через Керченську протоку, необхідність у переправі відпала. Повернулися до неї вимушено – в умовах повномасштабного вторгнення Росії в Україну. І тепер на переправу очікують зміни.
«Порт «Крим» обмежено працездатний»
У вересні федеральне державне унітарне підприємство «Науково-дослідний і конструкторський інститут випробувальних машин, приладів і засобів вимірювання мас» оголосило про закупівлю послуг проєктування об'єкта «Реконструкція гідротехнічних споруд поромної переправи «Порт Крим».
Цей порт здійснює перевезення пасажирів і обробку поромів, вантажних суден та барж, призначених для транспортування техніки.
Технічний стан гідротехнічних споруд порту «Крим» визнано «обмежено працездатним» у зв'язку з необхідністю «зміни режиму експлуатації та виконання ремонтних робіт», – сказано в документації торгів.
У межах робіт планують реконструювати службово-допоміжний причал і берегоукріплення Південної огороджувальної споруди зі створенням єдиної набережної, а також облаштувати майданчики для опускання апарелей поромів при швартуванні. Також заплановане берегоукріплення Північної огороджувальної споруди порту.
Ці роботи, згідно з документами, планують завершити в грудні 2028 року.
Російська влада планує такі довгострокові проєкти, незважаючи на воєнні реалії.
Конкурс завершився наприкінці вересня. Переможцем визнано московське ТОВ «НВК «МортрансНДІпроєкт», повідомляється на російському порталі держзакупівель.
Це підприємство, виходячи з інформації на його сайті, обслуговує проєкти в портах Росії, Індії, Бангладеш та інших країнах, дружніх до РФ.
На проєктування робіт, експертизи та дослідження з федерального бюджету виділять понад 100 мільйонів рублів.
Переправа замість заторів?
Оновлення інфраструктури порту «Крим» дозволить збільшити пропускну спроможність переправи, знизить час очікування поромів, а пасажирські та вантажні перевезення мають стати безпечнішими, пишуть російські ЗМІ. За їхніми даними, таким чином буде можливо уникнути хронічних заторів на Керченському мосту, спричинених посиленими заходами з перевірки.
Раніше російська влада вже обіцяла реконструювати Керченську поромну переправу, обіцяючи виділити для цього 470 мільйонів рублів. Головдержекспертиза Росії ще у 2017 році схвалила проєкт будівництва та реконструкції об'єктів переправи.
У відомстві обіцяли побудувати і реконструювати гідротехнічні споруди, створити маневрову зону та операційні акваторії, а в самому порту – облаштувати пальовий пірс для одночасного швартування двох поромів, підводну стінку, місця для швартування рейдових катерів, а також реконструювати берегоукріплення Південної огороджувальної споруди.
Але це питання зрештою відклали на роки й повернулися до нього лише зараз, коли потреба Росії в Керченській переправі зросла в умовах повномасштабного вторгнення її армії в Україну.
Після того, як російська влада в односторонньому порядку побудувала міст через Керченську протоку, переправу на кілька років закрили через непотрібність, а її пороми навіть намагалися розпродати.
Пороми знову почали забезпечувати сполучення між Кримом і Росією після того, як ЗСУ завдали успішних ударів по Керченському мосту, що призвело до транспортного колапсу на Кримському півострові.
Сьогодні між Росією та Кримським півостровом курсують шість поромів, які перевозять пасажирів, автомобілі та залізничну техніку.
«Законна військова ціль»
Поромну переправу в Керчі російська влада використовує не лише в цивільних цілях, а й для військової логістики. Після успішних атак по Керченському мосту поромами з РФ до Криму почали перевозити вантажі військового призначення, наголошували в ЗСУ.
У ніч на 30 травня Керченська переправа зазнала ракетного удару.
Були пошкоджені два пороми, що здійснювали залізничні та автомобільні перевезення.
Удари по поромній переправі та порту в Керчі впливають на логістику російської армії в Криму і забезпечення її підрозділів на південному фронті в Україні, наголошували в ЗСУ.
Український удар по поромних переправах і подальша атака по паливному складу, розташованому неподалік, знову підкреслює вразливість Керченської протоки перед українськими ударамиМіноборони Британії
Погіршення пропускної спроможності залізничного переходу після удару по Керченській поромній переправі, вочевидь, спричинило значні тимчасові перебої у військових логістичних операціях Росії, заявляли тоді в Міноборони Британії.
Уражені пороми «майже напевно були основним способом» транспортування російських потягів із паливом та боєприпасами до Криму через суворі заходи безпеки, які застосовуються на Керченському мосту, заявляли у відомстві.
«Український удар по поромних переправах і подальша атака по паливному складу, розташованому неподалік, знову підкреслює вразливість Керченської протоки перед українськими ударами, незважаючи на значні інвестиції Росії в безпеку та протиповітряну оборону», – йшлося у повідомленні.
Після удару по Керченській поромній переправі вона ще деякий час продовжувала забезпечувати військову логістику РФ, заявляв речник Військово-морських сил України Дмитро Плетенчук.
У зв'язку з цим він називає Керченську переправу «законною військовою ціллю». За словами Плетенчука, Росія намагається захистити Керченську переправу, але не може цього зробити на 100%.
Російська влада публічно не говорить про задіяння Керченської переправи у військовій логістиці. Однак в умовах систематичних ударів ЗСУ по Керченському мосту вона знову стала важливим для РФ інструментом вантажоперевезень.
За даними російської влади, поромами сьогодні перевозяться швидкопсувні продукти, ліки та соціально значущі товари. Решту вантажів з РФ до Криму і назад російська влада спрямовує «сухопутним коридором» через окуповані області материкової частини України.
