Крим за ґратами: навіщо Росія планує будівництво нових СІЗО на Кримському півострові?

В анексованому Криму побудують нові СІЗО. У серпні цього року російський уряд затвердив постанову, якою внесено зміни до програми розвитку кримінально-виконавчої системи до 2035 року. У документі зазначено про масштабне розширення пенітенціарної інфраструктури на Кримському півострові.

Чому саме у Криму Росія будуватиме нові СІЗО, в яких умовах там зазвичай опиняються ув'язнені та чому до кримських місць позбавлення волі перевозять затриманих з окупованих територій Херсонської та Запорізької областей? Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Альона Бадюк поговорила з Володимиром Горобцовим, батьком засудженої у Криму херсонської активістки Ірини Горобцової, та головою Кримської правозахисної групи Ольгою Скрипник.

Нову російську постанову проаналізували в Представництві президента України в Автономній Республіці Крим. Там зазначили, що в рамках відповідної програми російська влада планує додатково побудувати слідчі ізолятори на 366 місць і у два етапи новий ізолятор загальною місткістю 1500 місць. Також хочуть реконструювати одну колонію з облаштуванням 20 камерних приміщень та придбати 85 одиниць виробничого обладнання для залучення ув'язнених до примусової праці. На реалізацію цих проєктів закладено понад 16 мільярдів рублів.

Російський уряд обґрунтовує ці заходи перевищенням допустимого рівня заповненості СІЗО на Кримському півострові, який, за їхнім твердженням, становить понад 103 відсотки. У слідчих ізоляторах на території анексованого півострова утримуються не лише кримчани, а й жителі інших захоплених регіонів, зокрема Херсонської та Запорізької областей.

«Вона схудла на 20 кілограмів»: історія Ірини Горобцової

Одна з таких історій пов’язана з викраденням у Херсоні активістки Ірини Горобцової. Наразі відомо, що її засудили за нібито шпигунство на 10,5 років. Російські військові затримали жінку у травні 2022 року.

Зв'язку з Іриною не було. Батьки вирішили звернутися до окупаційної адміністрації у Херсоні, і там їм відповіли, що доньку вивезли до Криму. У грудні 2024 року від Ірини надійшов лист із неволі, де вона повідомляла про погіршення стану здоров'я та брак медичної допомоги в СІЗО Сімферополя, де її утримували. Правозахисна організація «Крим SOS» заявляла, що позбавлення волі активістки має ознаки насильницького зникнення, а її примусове переміщення до Сімферопольського СІЗО є незаконним.

Її батько Володимир Горобцов згадує, що доньку утримували в ізоляторах понад два роки, переводячи з однієї установи до іншої.

«У кримських СІЗО вона перебувала з 16 травня 2022 року. Спочатку в першому, потім перевели у друге, потім вона опинилася в п'ятому, а потім знову в першому СІЗО», – сказав Володимир Горобцов.

За його словами, лише після порушення кримінальної справи Ірині дозволили писати листи додому. Тоді сім'я дізналася, що її «легалізували» як обвинувачену.

«Проти неї порушили кримінальну справу, і їй дали можливість писати листи нам. Тільки тоді ми дізналися, що вона вже легалізована, що на неї поширюються якісь закони», – зазначив батько.

У серпні 2024 року вийшов вирок – 10,5 років ув'язнення в колонії загального режиму. Влітку цього року Верховний суд РФ у Москві залишив вирок без змін. Зараз Ірина перебуває у колонії загального режиму в Мордовії.

Пошуки доньки

Рідні намагалися самостійно розшукати Ірину, але офіційні російські структури приховували інформацію.

«Ми дізналися, що вона перебуває у Криму після того, як я направив запит про розшук нашої доньки безпосередньо до ФСБ Росії у Москву. Через місяць, наприкінці червня, надійшла відповідь, що вона перебуває під вартою у Криму», – розповів Володимир Горобцов.

Він згадує, що поїздка до Сімферополя влітку 2022 року не принесла результатів: адміністрація установ відмовлялася від спілкування.

«Ми поїхали туди, шукати її в Сімферополі, хотіли знайти в СІЗО, зверталися до адміністрації ФСБ. Але з нами ніхто не спілкувався. На електронну пошту надсилали однотипні відповіді, що розголошення неможливе, державна таємниця», – зазначив він.

Ситуація ускладнювалася тим, що українські паспорти сім'ї не визнавалися, а адвокат тривалий час також не міг підтвердити місцеперебування Ірини. Володимир Горобцов розповів, що за час перебування в СІЗО здоров'я його доньки різко погіршилося.

«Відомо, що вона схудла приблизно на 20 кілограмів до першого суду. Вона надіслала листа, що схудла на 20 кілограмів», – сказав він.

За словами батька, на Ірину чинили психологічний тиск, позбавляли зв'язку із зовнішнім світом.

«Вона рятувалася читанням книг і дізнавалася новини від інших дівчат, які потрапляли в те ж СІЗО», – підкреслив Горобцов.

Російська програма розвитку кримінально-виконавчої системи діятиме до 2035 року і охоплює будівництво та реконструкцію пенітенціарних об'єктів по всій території Росії, а також на окупованих територіях України. Будівництво нових слідчих ізоляторів у Криму заплановано з 2026 по 2030 роки.

Представництво президента України в Автономній Республіці Крим засудило такі дії Росії. У відомстві зазначили, що ці плани реалізуються на тлі посилення репресивної політики Росії та рішення про вихід із Європейської конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання. Це рішення свідчить про спроби уникнути міжнародного моніторингу умов утримання ув'язнених та посилює ризики для прав людини в окупованому Криму, підкреслили у представництві президента.

«Крим став новою в'язницею»

«Крим після 2022 року став, по суті, новою в'язницею для викрадених з нових окупованих територій. Насамперед йдеться про окуповані частини Херсонщини та Запоріжжя», – говорить голова правління Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник.

Вона зазначає, що значна частина цих людей перевозиться та утримується саме у Криму. Крім того, зростає кількість переслідуваних жінок.

«Ми бачимо, що збільшилася не лише кількість чоловіків, але однозначно існує окрема практика, яка стала зараз дуже поширена – це переслідування жінок, що також вимагає збільшення числа окремих місць у СІЗО», – пояснила Скрипник.

«Власні катівні»

З 2026 року ФСБ Росії отримає право утримувати власні слідчі ізолятори, зазначає правозахисниця.

«Будуть ізолятори, які повністю виводяться з-під контролю Федеральної служби виконання покарань і повністю передаються ФСБ, яка використовуватиме такі закриті установи насамперед для катувань», – сказала вона.

За її словами, вже зараз у Криму діє ізолятор, яким безпосередньо керує спецслужба.

«СІЗО, наприклад, номер 2, яке росіяни відкрили після початку повномасштабного вторгнення в Криму, саме таким і є. Воно керується ФСБ безпосередньо, інших органів влади, які могли б контролювати та моніторити його, просто немає», – підкреслила Скрипник.

Навіщо нові СІЗО у Криму

Ольга Скрипник вважає, що ще одна з причин будівництва нових СІЗО саме у Криму полягає в тому, що на інших окупованих українських територіях ще не створена цілісна система. Для утримання затриманих використовуються пристосовані для цього приміщення. А в Криму це вже відпрацьована практика, каже Скрипник.

«СІЗО у Криму мають уже відпрацьовану практику не просто катувань, а фабрикації кримінальних справ. Там досвідчені ФСБ-шники, слідчі, які давно катують людей і знають, як оформлювати справи», – сказала вона.

За її словами, з цим зіткнулися й затримані росіянами жителі Херсонщини та Запоріжжя.

«Коли викрадену людину переводять у статус підозрюваного, її часто перевозять до кримських СІЗО, де фабрикують кримінальну справу і передають до судів, найчастіше до російських військових судів», – зазначила Скрипник.

Правозахисниця переконана, що будівництво нових СІЗО стане основою для нових хвиль репресій.

«Це однозначно підтверджує те, що Російська Федерація збільшує переслідування. Це також означає, що переслідування жінок триватимуть, оскільки СІЗО будуть розраховані й на жіночі камери», – сказала вона.

Вихід Росії з Міжнародної конвенції проти катувань, зазначає Скрипник, лише підтверджує курс Кремля на легалізацію репресивної практики.