Російська влада позбавляє громадянства РФ кримських політв’язнів та погрожує їм депортацією до країн Центральної Азії. Про що свідчать такі тенденції стосовно кримчан? Чим це загрожує представникам корінного народу Криму – кримським татарам? І чому правозахисники б’ють на сполох і порівнюють такі дії з геноцидом, що стався у 1944 році?
Про це в ефірі Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з менеджеркою Кримськотатарського ресурсного центру Заремою Барієвою та політологом, президентом аналітичного центру «Політика» Олегом Лісним.
У Кримськотатарському ресурсному центрі повідомили, що Росія запускає конвеєр позбавлення громадянства РФ політв’язнів Криму. За даними правозахисників, у травні цього року так вчинили з незаконно засудженим бізнесменом із Сімферополя Екремом Мамедовим. А нещодавно стало відомо, що кримчанина Марлена Мустафаєва, засудженого на понад 16 років позбавлення волі, якого тримають у колонії в Красноярському краї Росії, також позбавили російського громадянства.
У червні цього року Марлена повідомили, що стосовно нього подано документи про припинення громадянства Росії на підставі статей, за якими він був засуджений. Зокрема, адміністрація намагалася змусити його писати диктант з російської мови, попри те, що він її знає. А відмова трактувалася російськими силовиками як порушення. Такі дії супроводжувалися приниженням за національною та релігійною ознакою, зазначили в Кримськотатарському ресурсному центрі.
Україна не визнає російські паспорти, видані жителям окупованих територій. У Мін'юсті пояснили, що громадяни України, які під примусом отримали російський паспорт в окупації, не нестимуть за це відповідальності.
«Відгомін 1944-го»
Менеджерка Кримськотатарського ресурсного центру Зарема Барієва зазначає, що нова практика російської влади спрямована на залякування людей.
«Усе це робиться для того, щоб ще більше залякати представників корінного народу. Якщо називати речі своїми іменами, то це ніщо інше, як гібридна депортація», – сказала Зарема Барієва.
Ув'язнені кримські татари потенційно можуть зазнати депортаціїЗарема Барієва
За її словами, у зоні ризику перебувають усі фігуранти так званих справ «Хізб ут-Тахрір» – 122 особи, і так званих «справ батальйону імені Номана Челебіджихана», у межах яких російські силовики заарештували 66 осіб. Більшість із них – кримські татари.
«Усі ті кримські татари, які сьогодні в СІЗО у цих справах або в колоніях, потенційно можуть зазнати депортації з боку окупаційної влади. І йдеться тут не лише про самих політв’язнів, а й про членів їхніх сімей», – зазначила Барієва.
За її словами, депортація однієї людини неминуче призведе до розриву сімей, що змусить їх залишати Кримський півострів.
«І тут уже йдеться не про сотні людей, а про тисячі, яких Росія намагається також піддати гібридній депортації», – наголосила Барієва.
Позбавлення російського громадянства фактично означає заборону на повернення додому, до Криму, говорить Барієва. У більшості засуджених є українське громадянство, але багато хто народився в місцях депортації.
«Після відбуття цих незаконних вироків вони не зможуть повернутися на територію Криму. Їм надається «депорт» або заборона на в’їзд на території, які вони [російська влада] сьогодні вважають своїми», – сказала Зарема Барієва.
Така практика вже торкнулася заступника голови Херсонського обласного Меджлісу кримськотатарського народу Насрули Сейдалієва. Його російські силовики затримали у Севастополі в березні 2022 року. Звинуватили в участі у батальйоні імені Номана Челебіджихана. У листопаді того ж року підконтрольний Росії суд у Криму засудив 65-річного Сейдалієва до 9 років колонії.
«Насрулі Сейдалієву повідомили представники російської влади, що після відбуття свого покарання він не зможе повернутися додому. Це дуже гостра проблема, яка сьогодні стоїть не лише перед політв’язнями та їхніми сім’ями, а й перед державою Україна».
За словами Барієвої, відсутність документів може призвести до нових термінів позбавлення волі або тривалого перебування у фільтраційних таборах.
Ми бачимо використання їхнього громадянства як інструменту. Вони не просто погрожують, а вже реалізують це на практиціЗарема Барієва
«На початку 2014 року вони [російська влада] нав'язували всім паспорти і вважали всіх кримчан своїми громадянами. Але зараз ми бачимо використання їхнього громадянства як інструменту. Вони не просто погрожують, а вже реалізують це на практиці», – сказала вона.
За даними Кримськотатарського ресурсного центру, це може торкнутися 164 кримських татар, засуджених російськими судами. Більшість із них народилися в Середній Азії, але є громадянами України.
Відсутність дипломатичних зв’язків між Україною та Росією після 2022 року ускладнює процес повернення політв’язнів. Барієва вважає, що Україна має шукати посередників.
«Потрібно знайти такі країни, як Азербайджан або Казахстан, та укласти договір, щоб Україна могла швидше повертати своїх громадян на свою територію», – зазначила Зарема Барієва.
Старі нові практики
Політолог Олег Лісний наголошує, що дії Росії не нові, а продовжують її імперську політику.
«Вони забирають у людини права і можуть з нею робити що завгодно. Я не відкрию секрет, що репресії тільки посилюються. Це ще один елемент, на який цивілізований світ повинен звернути увагу», – сказав Олег Лісний.
Політолог зазначає, що Крим відіграє ключову роль у російській політиці.
«Крим для Путіна – це основа його «СВО» («спеціальною військовою операцією» в Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) і всієї політики щодо України. Він хоче показати тут усю міць і нелюдську силу каральної машини», – наголосив політолог.
Особлива увага в Криму до тих, хто протистоїть цьому кривавому путінському режимуОлег Лісний
На думку Лісного, через тиск на кримських політв’язнів Кремль показує російському суспільству, як потрібно поводитися.
«Він посилає сигнал своєму «глибинному народу», щоб він поводився спокійно у стійлі. У Криму є спротив, який існує давно та є активним у різних формах. Саме звідси все це почалося, і тому особлива увага до тих, хто протистоїть цьому кривавому путінському режиму», – вважає Олег Лісний.
Правозахисники порівнюють нові репресії з подіями 1944 року, коли радянська влада депортувала кримських татар. Лісний вважає такі паралелі виправданими.
«Щодо України Росія застосовує геноцидні практики на регулярній основі, і це одна з них», – сказав він.
За його словами, міжнародні організації не дають цим процесам належної оцінки.
«ООН взагалі не хоче бачити в діях Росії геноцид. Хоча саме це і відбувається, зокрема і в Криму», – упевнений експерт.
Лісний підкреслює, що наслідки тривалої окупації будуть важкими для всього півострова. Її підсумком може стати остаточна русифікація Кримського півострова.
«Це витіснення всіх, знищення насамперед, заміщення лояльним населенням, яке можна пересилати з глибин Росії. Росія використовувала ці практики регулярно, і зараз нічого нового немає», – сказав він.
Головне завдання – зберегти людські життя, говорить Лісний. Він зазначає, що в України зараз мало можливостей допомогти кримчанам, у тому числі й тим, хто опинився в такій ситуації. Тому, в умовах відсутності міжнародного права на окупованих територіях, єдиним захистом залишається збереження зв’язків із материковою частиною України та інформаційна підтримка.
