Затримання ФСБ та арешт кримчанок Есми Німетулаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової за підозрою в організації та участі в терористичній організації викликало резонанс у кримському суспільстві. Активісти та правозахисники вимагають від Росії їх негайного звільнення. Вони впевнені: жінки на півострові стали «новою групою», яка «переслідується цілеспрямовано». Що відбувається, розповідаємо в матеріалі «Крим.Реалії».
Багатодітна мати Есма Німетулаєва, вихователька ясельної групи дитячого садка Насіба Саїдова, студентка Кримського федерального університету імені Вернадського Ельвіза Алієва та донька імама Февзіє Османова були затримані ФСБ 15 жовтня.
Російські силовики назвали їх учасницями «законспірованого жіночого осередку забороненої на території Росії міжнародної терористичної організації, що поширювала ідеологію всесвітнього халіфату». Кримчанкам інкримінують статтю 205.5 КК РФ (організація діяльності терористичної організації та участь у її діяльності), що передбачає покарання до 20 років позбавлення волі.
Раніше за цією статтею у Криму звинувачували лише чоловіків. Затримання за нею кримських жінок відбувається вперше з 2014 року. Це викликало резонанс у кримському суспільстві.
«Дитину забрали в наручниках, як злочинницю»
Підконтрольний РФ «Київський районний суд» заарештував затриманих кримчанок на два місяці. Засідання відбувалися у закритому режимі. На них не пустили навіть родичів затриманих.
Того ж дня десятки кримських татар прийшли до Духовного управління мусульман Криму (ДУМК) у Сімферополі з вимогою відреагувати та «виконати свій мусульманський обов'язок із захисту честі мусульман».
«Це наші дівчата, наші жінки, наша честь, тому ми прийшли, щоб поговорити з муфтієм, і він вжив від себе якихось заходів, щоб вони вийшли на волю», – розповів «Крымской солидарности» громадський захисник із Судака Сеїт-Осман Каралієв.
У ДУМК присутнім заявили, що муфтій – у відпустці. Тому до активістів вийшов його заступник Раїм Гафаров, повідомили у «Кримській солідарності».
Близько 70 осіб також приходили до будівлі російського уряду Криму через арешт Есми Німетулаєвої, Ельвізи Алієвої, Насіби Саїдової та Февзіє Османової.
«Хочемо висловити свій протест, запитати, вивчення ісламу – це тероризм? По факту немає жодного вчинку, жодного доказу, що ця жінка (Есма Німетулаєва) – терористка. Ми всі вивчаємо свою релігію. Якщо ти поділився (знаннями) з кимось, це що, значить тероризм? Забрали чоловіків. Що, на черзі у цієї сильної могутньої держави жінки?» – заявила «Кримській солідарності» мати заарештованої Есми Німетулаєвої Хатідже Німетулаєва.
«Що моя дитина зробила – 18-річна дівчина, що її в наручниках забрали, як злочинницю?» – запитував батько Насіби Саїдової Садик Урінбаєв.
До активістів вийшов віцепрем'єр російського уряду Криму Альберт Куршутов. Він заявив, що «не може відповісти за правоохоронні органи», йдеться у повідомленні «Кримської солідарності».
«Виявлення невдоволення наступного дня після арештів багатодітної жінки та дівчаток (по суті ще дітей) – це сигнал, що в народі однозначно оцінили те, що сталося: під прикриттям боротьби з тероризмом завдається удар у найніжніше і найчутливіше місце народу (будь-якого народу): під прицілом матері, дружини, сестри, діти. Вимоги людей дати пояснення щодо затримання жінок – це природна реакція, що випливає з традиції Ісламу, який століттями сповідують кримські татари: віруючі чоловіки та жінки – захисники одне одного», – зазначає у своєму блозі кримськотатарська правозахисниця Муміне Салієва.
У багатьох регіонах Криму цими днями кримські татари збираються на колективні дуа (молитви) на підтримку своїх заарештованих співвітчизниць.
«Наступного разу за ким прийдете? За дітьми?»
Про сумнівність звинувачень на адресу Есми Німетулаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової заявляють в українських правозахисних організаціях.
«Доводити, що всі затримані після обшуків 15 жовтня кримськотатарські дівчата і жінки не мали жодного стосунку до того, у чому їх звинувачують, немає жодної необхідності. Будь-яка розсудлива людина і так розуміє, що Есмі Німетулаєвій, матері п'ятьох дітей, або 18-річній Насібі Саїдовій, виховательці дитячого садка, студентці-відмінниці Ельвізі Алієвій чи Февзіє Османовій (займається сімейним бізнесом), яким по 20-21 року, було явно не до терористичних актів, осередків чи пропаганди забороненої літератури. 12 років з кримськотатарських чоловіків окупанти намагаються сформувати в суспільстві образ терористів і диверсантів, а тепер із жінок (дочок, дружин, матерів) – небезпечних для суспільства терористок-смертниць. Наступного разу за ким прийдете? За кримськотатарськими дітьми?» – заявляє голова правління Кримськотатарського ресурсного центру Ескендер Барієв.
За допомогою силових операцій ФСБ у Криму намагається «залякати, дискредитувати та сприяти гібридній депортації кримських татар з їхньої історичної батьківщини», упевнений він.
На тлі того, що відбувається, багато знайомих Ескендера Барієва у Криму, за його словами, лягають спати одягненими, розуміючи, що на світанку до них можуть прийти з обшуками співробітники ФСБ у пошуках «шпигунів», «диверсантів», «екстремістів» чи «терористів».
Засудили переслідування Росією кримськотатарських жінок у Представництві президента України в АРК, назвавши його «продовженням системної політики залякування та утиску будь-яких проявів незгоди».
«Такі дії грубо порушують норми міжнародного гуманітарного права, Женевських конвенцій та базових прав людини. Репресії мають послідовний характер і є частиною усвідомленої стратегії окупаційної влади щодо витіснення, ізоляції та знищення ідентичності на тимчасово окупованому півострові», – наголосили у відомстві.
«Вигаданими» назвали звинувачення на адресу Есми Німетулаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової в МЗС України.
У неволі – десятки жінок
Станом на жовтень 2025 року встановлено щонайменше 38 жінок, яких утримують у СІЗО або виправних колоніях Криму та РФ у політично мотивованих справах, стверджують у Кримськотатарському ресурсному центрі.
Деяких тривалий час утримують у місцях несвободи, незважаючи на серйозні проблеми зі здоров'ям. Зокрема, йдеться про медсестру з Феодосії Ірину ДаниловичтаГалину Довгополу із Севастополя, яких утримують у колоніях без належної медичної допомоги, незважаючи на їхні серйозні проблеми зі здоров'ям.
Про більш ніж 40 жінок, переслідуваних Росією з політичних мотивів у Криму, заявила коаліція з 15 українських правозахисних організацій, яка виступила проти цих переслідувань.
За їхніми даними, на Кримському півострові суттєво посилилися переслідування жінок під час повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Якщо до 2022 року в українських списках політв'язнів були присутні до п'яти жінок, то за майже чотири воєнні роки жінок, яких у Криму позбавили волі з політичних мотивів, стало понад 40, стверджують правозахисники.
У багатьох випадках такі затримання відбуваються непублічно.
«Окупаційні суди у таких справах ігнорують наявність у жінок малолітніх дітей, літніх батьків на утриманні, наявність важких захворювань. Також значно збільшилися терміни покарань. До 2022 року найбільшим терміном позбавлення волі був вирок українській волонтерці Галині Довгополій – 12 років колонії. Однак у 2024-2025 роках окупаційна влада посилила вироки щодо жінок. Українського філолога Оксану Сенеджук засудили на 15 років колонії, Ніну Тимошенко – на 16 років, Надію Грекову – на 22 роки колонії. Дії російської окупаційної влади Криму свідчать про те, що жінки на півострові стали новою групою громадян України, які переслідуються цілеспрямовано», – йдеться у заяві коаліції правозахисних організацій.
Вони назвали переслідування кримчанок Есми Німетулаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової політично мотивованими та вимагали від влади Росії їх «негайного звільнення» разом з усіма «цивільними особами, позбавленими волі з політичних мотивів».
Правозахисники закликали владу України забезпечити ефективне розслідування обставин «незаконного позбавлення волі та права на справедливий судовий процес» Есми Німетулаєвої, Насіби Саїдової, Ельвізи Алієвої та Февзіє Османової, а також запровадити персональні санкції щодо причетних до цього.
Представників міжнародної спільноти правозахисники закликають сприяти звільненню заарештованих кримчанок, посилити дипломатичний і санкційний тиск на Росію, провести міжнародні консультації для пошуку механізмів звільнення незаконно заарештованих і моніторингу стану їхнього здоров'я на території РФ, а також сприяти розслідуванню воєнних злочинів Росії в Україні.
Публічної реакції жодної зі сторін на це звернення наразі немає.
Російська влада заперечує політичні репресії в Криму.
