«Недостатньо пишався Пушкіним, був у жовто-синіх шкарпетках». Росія шукає «групи ризику» в школах Криму. Чим це загрожує дітям?

В анексованому Криму російська влада під виглядом «боротьби з екстремізмом» шукає «неблагонадійних» громадян серед учнів закладів освіти та їхніх батьків. До цього залучають усю освітню систему: від учителів та директорів шкіл до відповідальних за молодіжну політику, заявляють в українському Центрі громадянської просвіти «Альменда». За його даними, під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну понад мільйон неповнолітніх на окупованих територіях перебувають під загрозою переслідувань. Їх, зокрема, почали включати до російського реєстру терористів та екстремістів. Що відбувається, розповідаємо в матеріалі Крим.Реалії.

Російська влада під час військових дій проти України посилила методи індоктринації (насадження ідей, що формують світогляд і поведінку) на окупованих українських територіях. Такого висновку дійшли експерти «Альменди» за результатами свого дослідження ситуації у сфері освіти в Криму та на інших окупованих РФ територіях України.

Влада РФ під приводом боротьби з екстремізмом задіює щодо дітей методи «ідеологічної обробки» та асиміляції, залякування, психологічного тиску та багато іншого, стверджують в «Альменді».

Шукають VPN, YouTube та українську мову

«Росія формально позиціонує свою політику «боротьби з екстремізмом» як механізм державної безпеки та громадського порядку. Але на практиці цей інструмент використовується «як спосіб системного переслідування незгодних із російською системою». Російська «протидія екстремізму» на окупованих територіях України не лише впливає на поведінку дітей, а й системно трансформує їхню національну свідомість у бік російського наративу, створюючи стратегічні ризики для України у сферах національної безпеки та культурної ідентичності», – говорить експертка «Альменди» Марія Красненко.

Урок у кримській школі. Ілюстративне фото

До схожих висновків раніше дійшли й інші громадські діячі та правозахисники. У Кримськотатарському ресурсному центрі раніше звертали увагу міжнародної спільноти на те, що в Криму судові процеси у «справах про екстремізм» часто «використовуються російською владою» як інструмент політичного тиску та переслідування.

Російська влада публічно ці заяви не коментувала.

Посилення правил у школах анексованого Криму відчули у вересні – з початку нового навчального року. У школах Сімферополя почали перевіряти мобільні телефони учнів, повідомляють активісти українського руху «Жовта стрічка».

«Пояснюють це тим, що «батьки самі не контролюють дітей». При цьому заборонені такі застосунки, як YouTube, VPN-сервіси, Spotify та інші, які окупанти називають «небезпечними». Не зрозуміло, це в усіх школах міста чи пілотний проєкт найбільш «проактивних» колаборантів з освітньої сфери», – зазначають активісти.

Ілюстративне фото

А в Севастополі в мобільних телефонах школярів у новому навчальному році шукають сліди української мови, кажуть у русі «Зла Мавка».

«У севастопольській школі №37 російські військові влаштували справжній «обшук». Вони перевіряють особисті телефони дітей і вчителів, звертаючи особливу увагу на наявність української розкладки. Якщо в телефоні знаходять українську мову, це стає приводом для додаткових перевірок, викликів «на розмову» та тиску», – йдеться в повідомленні.

Публічних повідомлень про такі дії з боку адміністрації шкіл немає.

Три «групи ризику»

У кримських школах «поставлено на чіткі рейки» процес виявлення «груп ризику» серед учнів та їхніх батьків, стверджують в «Альменді».

У дослідженні організації наводяться витяги з російських документів для службового користування з інструкціями для органів молодіжної політики, які «не призначені для поширення». Підтвердити їхню справжність редакція не може.

З цих документів випливає, що до процесу російська влада залучає всіх учасників освітньої системи: учнів шкіл, педагогічний колектив, вчителів, психологів і директорів, а також батьків та інших законних представників дітей.

Середня загальноосвітня школа в селі Фронтовому під Севастополем

Згідно з наведеними цитатами з документів, у школах Кримського півострова визначено три «групи ризику». До першої відносять учнів, які поділяють «ідеї неонацизму та радикального націоналізму, включаючи український», до другої – «учні, які підпали під вплив антиросійської пропаганди на тлі проведення «СВО» («спеціальною військовою операцією» в Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР) і до третьої – «ті, хто критикують «СВО»».

Російські військові на бронетранспортері біля Сімферополя. Архівне фото

Підставами для покарань за екстремізм стають висловлювання, публікації в соцмережах і використання української символіки, зазначають автори дослідження. Вони наводять кілька прикладів таких переслідувань.

У травні 2023 року в Ялті 17-річного школяра оштрафували на 40 тисяч рублів за «антивоєнною» статтею 20.3.3 КоАП РФ.

«Інцидент трапився, коли дівчина в Ялті запитала двох хлопців, які проходили повз, чи бояться вони українського контрнаступу. Один зі школярів відповів: «Ми за Україну». Після цього поліція почала перевірку і з’ясувала, що автором цієї фрази був 17-річний учень 11 класу Ялтинської школи №2», – стверджують в «Альменді».

У серпні 2022 року в Сімферополі п’ятьох осіб віком від 17 до 21 року було затримано та притягнуто до відповідальності за «антивоєнною статтею» за виконання українських пісень і розпиття алкоголю в парку імені Гагаріна.

Парк імені Гагаріна в Сімферополі. Архівне фото

У жовтні 2024 року в Саках жінку було притягнуто до відповідальності за «невиконання обов'язків щодо утримання та виховання неповнолітніх» після того, як її 10-річна донька опублікувала відео, що «дискредитує армію РФ» та «оскверняє» прапор Росії.

З початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну імена неповнолітніх дітей почали вносити до списку терористів та екстремістів Росфінмоніторингу. Загалом там 12 прізвищ жителів окупованих територій України віком від 15 до 18 років, виявили дослідники «Альменди». З них двоє – кримчани.

«Особливе занепокоєння викликає цілеспрямоване використання реєстру проти неповнолітніх. Підстави їх включення вимагають додаткового дослідження та аналізу. Системна практика РФ щодо переслідування цивільних, зокрема неповнолітніх, свідчить про політичну мотивацію та відсутність правових гарантій для жителів тимчасово окупованих територій України, зокрема і дітей. Використання таких механізмів, як реєстр Росфінмоніторингу, посилює системність такого підходу», – наголошують в «Альменді».

«Тиск, залякування, переслідування»

Російська влада «перепрошиває» дітей у навчальних закладах Криму та інших окупованих територій України за допомогою лекцій, у яких заперечується українська державність і дискредитується український патріотизм, створюється з України «образ ворога» та виправдовується російська збройна агресія, говорить документаторка «Альменди» Тетяна Личко.

«Такі наративи несуть пряму загрозу дітям та молоді, які піддаються такому «навчанню». Оскільки через свій вік, емоційний та інтелектуальний розвиток вони не здатні протистояти таким тезам, які їм озвучують педагоги, які є для них авторитетом. Такими наративами дітям картина світу та справжні історичні події подаються у спотвореному вигляді», – каже Тетяна Личко.

Діти та військова техніка на святкуванні російського «Дня захисника вітчизни» у Сімферополі, 2020 рік

Така російська політика несе глобальні наслідки, оскільки формує цілі покоління людей, які не ідентифікують себе українцями, не сприймають Україну як свою батьківщину, а «віддано і сліпо готові захищати країну-агресора – Росію», зазначає Тетяна Личко.

Під загрозою репресивної політики російської влади перебувають 1,5 мільйона дітей, які живуть на окупованих територіях України, говорить керівниця напрямку з національної адвокації «Альменди» Валентина Потапова.

Валентина Потапова

«Потрібно чітко розуміти, що діти там перебувають в умовах постійного страху. І це страх не лише отримати низьку оцінку за те, що в шкільному творі недостатньо пишався Пушкіним чи Достоєвським. Це страх за те, що ти випадково надів жовту і синю шкарпетки одночасно. За це вже не просто погрозять пальчиком. За це буде або адміністративна, або кримінальна відповідальність і для неповнолітніх, і для їхніх батьків. Уявіть собі, що вони перебувають у такому страху 11 років. Це впливає на психіку дітей. Тому що коли за прояв своєї ідентичності слідує покарання, аж до примусової психіатрії, ця дитина починає сприймати свою ідентичність як загрозу своєму життю. І далі її починають соромитися, тому що всі навколо говорять, як добре бути росіянином», – каже вона.

Втім, ці діти – «майбутнє України», а не втрачені покоління, вважає Валентина Потапова.

Школярі на урочистій лінійці, присвяченій Дню знань у Судаку. Архівне фото

«Нам потрібно розглядати цих людей не як таких, що десь загубилися. Їх потрібно розглядати в межах основних політик держави, пов'язаних із демографією, виклики якої скоро стануть для нас найважливішими», – стверджує експертка.

У прокуратурі АРК та Представництві президента України в АРК неодноразово заявляли, що мілітаризація та знищення української ідентичності в системі освіти Криму є порушенням міжнародного гуманітарного права.