Державна Дума Росії ухвалила закон про цілорічний призов до армії. Замість сезонних кампаній цей процес стане безперервним. Однак відправлятимуть до місця служби, як і раніше, двічі на рік. Чи зросли ризики для кримських призовників потрапити на війну проти України? Чи намагаються кримчани цього уникнути? Які потреби російської армії в людських ресурсах і чи зацікавлена Росія у призовниках з окупованих територій?
Про це в ефірі програми Радіо Крим.Реалії ведуча Олена Бадюк поговорила з Денисом Чистіковим, заступником постійного представника президента України в АР Крим, та Владиславом Селезньовим, кримчанином, військовим експертом.
В анексованому Криму з першого жовтня вже триває осіння призовна кампанія. Згідно з новим законом, призов до російської армії тепер здійснюватиметься постійно.
Російське незалежне видання «Верстка» пише, що новий документ передбачає докорінну перебудову системи призову. Цілий рік працюватимуть призовні комісії, проводитимуться медичні огляди та психологічний відбір. Автори законопроєкту пояснювали ініціативу бажанням підвищити якість призову.
Водночас правозахисники вважають, що російська влада хоче створити інфраструктуру, яка постійно діятиме, для поповнення армії. Журналісти також зазначають, що чоловікам стане складніше уникнути призову. Вони не зможуть затягувати терміни проходження процедур і протягом усього року ризикують бути затриманими поліцією.
У Представництві президента України в Автономній Республіці Крим зазначили, що Росія на півострові поступово створила повноцінну систему примусового залучення місцевих жителів до своїх збройних сил. З 2015 до 2025 року Москва провела 21 призовну кампанію в Криму, під час яких до лав російської армії незаконно відправили щонайменше 53 тисячі осіб.
У жовтні цього року розпочалася вже 22-га кампанія, що триватиме до кінця року. У Представництві також підкреслили, що офіційні дані про кількість призовників не оприлюднені. Система електронного обліку та кримінальні переслідування перетворили примусовий призов на інструмент залякування та контролю. Молоді чоловіки уникають офіційного працевлаштування, переїжджають з району в район, намагаючись приховати місце проживання. Водночас залишити анексовану територію стає все складніше. Якщо тенденція збережеться, з 2026 року Крим може опинитися в режимі постійного мобілізаційного тиску, вважають у Представництві президента України в Криму.
За словами заступника постійного представника президента України в АР Крим Дениса Чистікова, з початком повномасштабної війни призов і мобілізація в окупованому Криму набули постійного характеру, і робота російської держави щодо залучення молоді починається задовго до призовних пунктів.
Дітей переконують, що після школи їм потрібно буде пройти строкову, а потім і контрактну службуДенис Чистіков
«Це активність не лише під час мобілізаційного чи призовного періоду – вона починається ще зі школи, оскільки дітей переконують, що після школи їм потрібно буде пройти строкову, а потім і контрактну службу. Зокрема, цього року розпочалася призовна кампанія на строкову службу в Херсонській та Запорізькій областях, і більшість призовників відправляють саме на територію тимчасово окупованого Криму», – сказав Денис Чистіков.
Він підкреслює, що вже через кілька місяців частину строковиків переводять на контрактну службу.
«Таким чином, фактично Росія намагається збільшити свій мобілізаційний резерв навіть за рахунок строковиків», – сказав Денис Чистіков.
Експерт наводить конкретні механізми контролю та санкцій щодо тих, хто намагається уникнути призову чи мобілізації: електронні повістки, блокування банківських рахунків, обмеження взаємодії з державними органами.
Якщо людина ухиляється протягом двадцяти днів, їй блокують банківські рахункиДенис Чистіков
Водночас наголошується, що частина жителів Криму намагалася залишити півострів уже у 2022 році, а дехто виїхав до Росії, де виїзд тепер ускладнений законодавчими новаціями. Російська влада веде активну роботу з виявлення тих, хто ухиляється, – зокрема через розширення мережі пунктів пропуску та фільтраційні заходи в населених пунктах.
«Якщо людина ухиляється протягом двадцяти днів, їй блокують банківські рахунки та повністю обмежують взаємодію з державними органами на території РФ. Тому єдине, що зараз вдається людям, – це періодично змінювати адресу проживання на території тимчасово окупованого Криму», – розповів Денис Чистіков.
За даними Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, з 2015 року в Криму зафіксовано 626 кримінальних проваджень за статтею Кримінального кодексу Росії про ухиляння від військової чи альтернативної цивільної служби, і половина цих справ розпочата після 24 лютого 2022 року. Чистіков також звертає увагу на етнічний компонент переслідувань.
«32 відсотки вироків за зазначеними статтями стосуються представників кримськотатарської громади. Враховуючи, що на території тимчасово окупованого Криму вони становлять близько 13%, це свідчить про цілеспрямоване переслідування, у тому числі й про спроби залучити їх до мобілізації… Усе це, як і раніше, здійснюється з метою знищення їхньої ідентичності та формування, як намагаються подати в Росії, так званого єдиного народу навіть у такий варварський спосіб», – наголосив Чистіков.
Важливий аспект, на який вказує Чистіков, – роль місцевих добровольчих загонів у процесі виявлення потенційних ухилянтів та їхнього подальшого відправлення в зону бойових дій. Він наводить приклад батальйону «БАРС-Крим». Спочатку він заявлявся як сила для забезпечення безпеки населених пунктів, потім брав участь у фільтраційних заходах.
«Також вони активно використовувалися для фільтрації в населених пунктах, де компактно проживають представники кримськотатарського народу», – сказав Денис Чистіков.
Після цього «БАРС» було відправлено у так звану «зону СВО» (так у Росії називають своє повномасштабне вторгнення в Україну – КР). Це Чистіков пояснює критичною ситуацією з особовим складом у російській армії.
Це крок, який фактично ставить чоловіче населення під загрозу повного залучення до так званої «СВО»Денис Чистіков
«Незважаючи на те, що тепер призов функціонуватиме цілий рік, але відправлятимуть двічі на рік, у разі критичної ситуації Російській Федерації ніщо не завадить проводити його не двічі, а три чи п'ять разів на рік. Тобто це крок, який фактично ставить чоловіче населення під загрозу повного залучення до так званої «спеціальної військової операції» на боці Російської Федерації», – наголосив Денис Чистіков.
Кримчанин і військовий експерт Владислав Селезньов також вбачає в ухваленні закону про цілорічний призов відповідь на гостру потребу російської армії в поповненні особового складу.
«Переведення російської армії на цілорічне комплектування створює певні можливості щодо збільшення кількості призовного особового складу. Раніше росіяни мобілізували до лав російської армії приблизно 130 тисяч осіб призовного віку. Зараз ця цифра може як мінімум подвоїтися, оскільки процес триватиме і взимку, і влітку», – упевнений Владислав Селезньов.
«Це виклик для України, оскільки строковиків активно закликають перейти на контрактну службу та поповнити воюючі війська, стати «компенсаторним механізмом», – говорить Селезньов.
«Тиск чиниться, починаючи з перших днів перебування російських строковиків, зокрема в навчальних центрах і на полігонах. Тобто з перших днів служби в лавах російської армії з ними починають працювати відповідні емісари, фахівці, які переконують, умовляють, погрожують, чинять моральний і фізичний тиск на тих же строковиків, щоб вони якомога швидше укладали контракти», – сказав Владислав Селезньов.
Строкова служба також несе ризики для життя, каже військовий експерт.
«Російська пропаганда стверджує, що російські строковики проходять службу в тилових підрозділах і не беруть участь у бойових діях. Однак географія війни розширюється, і відомо чимало прикладів, коли російські строковики гинули на території Бєлгородської, Брянської, Курської областей. Говорити про якісь безпечні регіони для російських строковиків, ймовірно, не варто», – сказав Владислав Селезньов.
А строковики, призвані до російської армії з окупованих територій, мають ще більші ризики, упевнений Селезньов.
IV Женевська конвенція прямо забороняє державі-окупанту призивати жителів окупованої території до своєї армії
Звісно, ось переклад цього тексту українською мовою:
«Кого першими кинуть у пекло війни? Російські генерали чи командири іншого рівня – жителів Пітера чи Москви? Звісно, ні. Вони першими кидають у пекло війни жителів нещодавно «приєднаних» регіонів РФ, зокрема і Криму, і Севастополя. Тому що це не свої, а своїх не шкода, і, відповідно, ця практика триватиме й надалі», – резюмував Селезньов.
Експерти застерігають кримчан від служби у російській армії. Вони пропонують використовувати для цього всі можливі способи: не ходити до військкомату без підготовки, зібрати медичні документи, що дозволяють отримати відстрочку, наполягати на альтернативній службі. Правозахисники нагадують: IV Женевська конвенція прямо забороняє державі-окупанту призивати жителів окупованої території до своєї армії.
