Західна частина Алушти під горою Кастель, знайома багатьом курортникам через низку санаторних пляжів, за останні півтори сотні років кілька разів змінювала свою назву. Курортний район, нині відомий як Професорський куточок, спочатку називався Чолмекчи-Фіде-Кора, а потім – Тернак і Кастель-Приморський.
З кінця XIX століття за приморською місцевістю Алушти закріпилася назва Професорський куточок, який після приходу до влади більшовиків перейменували в Робочий куточок, а потім повернулися до колишньої назви – Тернак. З 1948 по 2001 рік курортний район знову називався Робочим куточком.
Краєзнавці вважають, що «професорська» історія почалася з того часу, як після відходу у відставку в 1886 році у своєму маєтку під Кастеллю оселився відомий професор геології Микола Головкинський. Пізніше по сусідству з ним стали купувати ділянки й створювати дачі інші науковці та літератори.
Окремі вцілілі садиби знаменитостей уже в радянські часи стали меморіальними музеями. Зокрема – маєтки академіка архітектури Олексія Бекетова, письменників Сергія Сергєєва-Ценського й Івана Шмельова.
В історичних садибах побував кореспондент Крим.Реалії.
Садиби під кипарисами: хто жив і працював в алуштинському Професорському куточку (фотогалерея)
1
Свій будинок над морем Сергій Сергєєв-Ценський (1875-1958) називав майстернею. Перед вікнами веранди він власноруч посадив кілька кипарисів і розбив виноградник. Перу письменника належить епопея «Севастопольські жнива», кілька романів і повістей, оповідань та віршів
2
3
Пам'ятник Сергєєву-Ценському на його могилі поруч із будинком-музеєм. Тут же похована і його дружина. У своєму заповіті Сергєєв-Ценський написав: «З останнім проханням звертаюся до вас: поховати мене як старого солдата. На тій землі, яку я сам копав киркою і штиковою лопатою»
4
Вигляд на Професорський куточок із тераси в садибі Сергєєва-Ценського
5
Старовинна альтанка неподалік. Прохід до неї огороджений залізним парканом
6
Альтанка явно в аварійному стані
7
Решітчастий паркан на краю кам'янистої кручі
8
Задній двір пансіонату «Юстас-Крим» біля підніжжя тієї ж гори
9
Будинок академіка архітектури Олексія Бекетова (1862-1941) під покровом субтропічних дерев. З 1889 до самої смерті в 1941 році академік викладав у Харківському технологічному інституті, Художньому училищі, Інженерно-будівельному інституті та Інституті інженерів комунального будівництва
10
На різьблений веранді історико-меморіального будинку Бекетова
11
У вітальні академіка. За проєктами Бекетова і під його безпосереднім керівництвом у Харкові споруджено понад 40 монументальних громадських і житлових будівель
12
Вгору сходами до садиби письменника Івана Шмельова (1873-1950). Відвідувачів не видно
13
У цьому будинку письменник із сім'єю оселився в 1918 році та прожив до еміграції в Берлін, а потім у Париж у 1922 році. Тут він написав романтичну повість «Невипивана чаша» і кілька соціально-політичних казок («Сторонній предмет», «Всемога», «Преображенський солдат» та інші). І пережив трагічну смерть єдиного сина Сергія, розстріляного більшовиками в 1921 році в Феодосії
14
Вікна кабінету письменника відкрили навстіж для провітрювання
15
Корпус одного з санаторіїв Професорського куточка, що межує з територією садиби Шмельова, в щільному кільці кипарисів
КОМЕНТАРІ: